2018 May 22

Рік з «Абеткою харчування» — завжди чекаємо на наступний урок!

«Абетка харчування» впроваджується в Україні з 2009 року, а кількість шкіл, що задіяні у програмі, постійно зростає. Зараз їх понад 1000! Як проходять уроки? Чи подобаються дітям домашні завдання? Чого б хотілося ще? Про все це ми поговорили з трьома досвідченими вчителями, а що вони нам розповіли. Ділимось відгуками з вами.

Школа у Запоріжжі

Три роки тому у Дніпрорудненській ЗОШ I-II ступеня почав працювати експериментальний майданчик з провадження здоров’язберігаючих технологій. Зараз у цій школі здійснюється навчання у русі та стали звичними такі рішення, як дихальні вправи після перерви, парти, за якими зручно навчатися стоячи та ін. З огляду на усі інновації, впровадження «Абетки харчування» у 2013 році стало логічним кроком як для вчителів, так і для школяриків.

«Ми почали впровадження програми з першого класу, — розповідає вчитель другого класу Наталя Валентинівна Бедашко. — Займаємося найчастіше на виховних годинах, іноді використовуємо завдання з зошита на уроках з природознавства чи інших предметах, де програму можна ввести в урок інтеграційно.

Багато завдань подані у ігровій формі — просто і доступно, тому під час занять діти і знання отримують, і відпочивають після складної програми на інших уроках. Курс дуже потрібен дітям. Шкода, що про цю корисну програму знають не у всіх школах».

Ще один вчитель Дніпрорудненської школи, Наталя Олександрівна Маслова, розпочала впровадження програми з третього класу, а зараз викладає «Абетку Харчування» у четвертому. Найчастіше завдання використовуються на виховних годинах, трішки на математиці.

«Батьків ми залучаємо не лише до виконання домашніх завдань, а й до проведення великих виховних заходів. — розповідає Наталя Олександрівна. — Наприклад, для теми «Білки, жири, вуглеводи», яка є розширеною та складною, я давала дітям повідомлення, які вони готували з батьками. Разом рахували порції, щоб з’ясувати, правильно їх вдома годують, чи ні.

Важливо, що діти стали більш свідомо ставитися до харчування. Раніше у їдальні часто можна було почути «не хочу», а тепер знають, що печінку, м’ясо і овочі їсти важливо. Діти почати розуміти чому у школі їх годують саме такими продуктами і такими порціями. Батьки задоволені, а діти завжди чекають наступного уроку».

Школа у Києві

Світлана Григорівна Виклюк працює у Київській гімназії східних мов №1, «Абетку харчування» також впроваджує з 2013 року і наразі веде 2б-клас:

«Домашні завдання я даю тільки на вихідні, щоб діти могли виконувати їх з батьками. Вони гарні тим, що батьки мають можливість поспілкуватися з дитиною граючись, зробити щось цікаве. Це добре, сім’я згуртовується. Зазвичай на спілкування часу не вистачає, а завдяки завданням з «Абетки харчування» батьки займаються з дітьми, хочуть вони цього чи ні.

Стосовно завдань на уроках — вони нестандартні та цікаві. Загалом усе спрямоване на розвиток дитини. Вона самостійно може вирішувати, що корисно, а що ні. Дітям важлива можливість відчути себе дорослими, впливати на формування свого раціону і це їм подобається.

Зараз, коли мова йде про їжу, що можна купувати у кіосках на вулиці, діти починають думати, чи потрібно там щось купувати, чи варто це їсти. Звичайно, чіпсів чи жуйок у нас в класі у цьому році немає. Діти знають, що це шкідливо і розуміють чому.

Вчителям, які досі не впроваджували «Абетку харчування», я б порадила спробувати. Як тільки ви побачите реакцію дітей, сумніви зникнуть. Зараз на сайті www.abetka-healthykids.com.ua з’явилися мультфільми та презентації, тому працювати дуже легко. Головне — не боятися і почати, а далі все буде добре».

А ви вже працюєте з «Абеткою харчування»? Поділіться своїми враженнями! Розкажіть про власний досвід та результати, порадьте, як ще ми можемо поліпшити програму? Чекаємо на ваші відгуки, які з приємністю опублікуємо сайті.